Преподобний Іоаникій Великий народився у Вифінії в 752 р. в селищі Марікаті. Батьки його були бідні і не могли дати йому навіть початкової освіти. З дитинства він повинен був пасти худобу - єдине надбання родини. Любов до Бога і молитва цілком володіли душею отрока Іоаникія. Часто, перехрестивши стадо, він вирушав у відокремлене місце і цілий день молився, і ні злодій, ні звір не наближалися до його стада.За наказом імператора Лева IV (775 - 780) багаточисельні посли збирали по містах і селищах кращих юнаків країни на військову службу. У імператорське військо був прийнятий й Іоаникій. Він заслужив своєю доброю вдачею на любов сотоваришів, але, як хоробрий воїн, був страшний ворогам. Прослужив святий Іоанникій в імператорському війську 6 років. Був не одноразово нагороджений своїми начальниками і імператором. Але військова служба обтяжувала його, душа його жадала подвигів і самоти. І Господь призвав Свого раба до Себе на служіння.
Преподобний Іоаникій, відрікаючись від світу, мав намір відразу піти в пустелю. Проте, за порадою дослідних в чернецтві старців, він ще два роки прожив в монастирі. Тут святий звикав до чернечої слухняності, до чернечих статутів і правил, навчився грамоті, вивчив напам'ять тридцять псалмів Давида. Після цього, по навіюванню Божому преподобний віддалився у пустелю.
Три роки пробув він в глибокій самоті, лише раз на місяць пастух приносив йому трохи хліба і воду. День і ніч проводив подвижник в молитвах і співі псалмів. Після кожного вірша псаломщика преподобний Іоаникій творив молитву, яку в декілька зміненому вигляді зберігає Православна Церква до цих пір: "Уповання моє Отець, пристановище моє Христос, покрив мій Дух Святий". Випадково зустрівши своїх колишніх товаришів по військовій службі, святий покинув пустелю і віддалився в Контурійські гори.
Лише через 12 років подвижницького життя відлюдник прийняв чернечий постриг. Три роки після постриження провів святий в затворі, обплутаний верігами, після чого відправився до Хелідону до великого пістника Георгія (пам'ять 21 лютого). Подвижники прожили разом три роки. За цей час преподобний Іоанникій вивчив увесь Псалтир. Досягнувши глибокої старості, святий Іоанникій оселився в Антидієвій обителі і пробув там в затворі до своєї кончини.
70 років провів в подвигах преподобний Іоаникій і досяг високої духовної досконалості. По милості Божій святий здобував дар пророкування, як свідчив учень його Пахомій. Преподобний старець під час молитви піднімався над землею. Одного дня перейшов річку, що розлилася в повені. Святий міг сам ставати невидимим для людей і робити невидимими інших: так, одного дня преподобний вивів з темниці полонених греків на очах багаточисельної варти. Отрута і вогонь, якими хотіли знищити святого заздрісники, не заподіювали йому шкоди, хижі звіри не чіпали його. Відомо, що він звільнив острів Фас від безлічі змій. Преподобний Іоаникій також врятував юну черницю, готову покинути монастир заради заміжжя; він узяв на себе пристрасть, що мучила дівчину, а сам постом і молитвою знищив ворожий напад. Дізнавшись про свою кончину, святий відійшов до Господа 4 листопада 846 року у віці 94-х років.
Світильнику всесвітній / сяючи чудесами, Іоаникіє Великий / благай Христа Бога спастися душам нашим!"
Пам'ять - 17 листопада.
Джерело: Форум.
