Втеча в Єгипет. Мф 2, 14–15Коли все вже було виконано згідно з законом над немовлям Ісусом у храмі Єрусалимському, а волхви були в дорозі додому, ангел Господній явився уві сні Йосифові і сказав: "Устань, візьми Немовля і Матір Його та біжи в Єгипет і будь там, доки не скажу тобі, бо хоче Ірод шукати Немовля, щоб погубити Його".
Явлення ангела уві сні Йосифу. Мф 2, 20
Йосиф одразу ж встав, осідлав свого віслюка, швидко склав необхідні речі, взяв Немовля і Матір Його і тієї ж ночі пішов у Єгипет. За переданням, Яків, син Йосифа, супроводжував їх на цьому шляху.
Тим часом Ірод з нетерпінням чекав повернення волхвів. Однак марно. Тоді він подумав, що волхви, не знайшовши ніякого новонародженого царя, посоромилися повернутись у Єрусалим, і заспокоївся.
Але ось, через 40 днів поширилася звістка по Єрусалиму, що Марія приносила у храм Своє новонароджене Немовля і що старець Симеон приходив у храм зустріти Немовля і пророкував про Нього як про Христа.
Тоді Ірод зрозумів, що волхви викрили його злий намір і навмисно не повернулися до нього. Він страшенно розгнівався.
Не знаючи, як розшукати Немовля-Христа, цар Ірод дав жахливий наказ: повбивати усіх немовлят у Вифлеємі та його околицях, від двох років і молодших. Він сподівався, що серед цих немовлят буде вбито і Христа. Так він вирахував з часу появи зірки, про що вивідав у волхвів. Послані Іродом воїни вбили у Вифлеємі та його околицях чотирнадцять тисяч немовлят. Скрізь лунали плач і крики матерів, які безутішно плакали за своїми дітьми, – невинними немовлятами, вбитими з веління жорстокого царя. Це були перші страдники, що пролили свою кров за Христа.
Невдовзі Ірода було покарано за його жорстокість. Він захворів на страшну хворобу. Тіло його заживо гнило і черв'яки точили його, – він помер у жахливих муках.
Після Іродової смерті ангел Господній уві сні явився Йосифові у Єгипті і сказав: "Устань, візьми Немовля і Матір Його та йди в землю Ізраїлеву, бо померли ті, що шукали душу Немовляти". Йосиф так і вчинив. З родиною він повернувся в Ізраїлеву землю. Та дізнавшись, що в Юдеї царює Архелай, Іродів син, такий же жорстокий, як і батько, не зважився йти туди. Отримавши знову уві сні одкровення, Йосиф пішов у Галилею, у своє рідне місто Назарет. Там Йосиф і залишився жити з Немовлям Ісусом і Матір'ю Його.
Ісус же зростав і міцнів духом, сповнюючись премудрості, і благодать Божа була на Ньому. Від самого дитинства Ісус Христос показував у Собі незвичайний розум і дивну святість у всіх Своїх вчинках.
(Див.: Мф 2, 13–23 і Лк 2, 40).
