Часто здається, начебто наречений і наречена, рідні й друзі, що супроводжують їх, прийшли в храм не для молитви за тих, що вступають в шлюб, а на якесь дійство. Очікуючи закінчення літургії, вони розмовляють, сміються, ходять по храму, стають спиною до образів і іконостасу. Всім запрошеним у храм і на таїнство шлюбу треба знати, що під час таїнства Церква ні про кого більше не молиться, як тільки про двох осіб — нареченого й наречену (хіба тільки один раз вимовляється молитва «за батьків, що виховали»). Неуважність і неблагоговіння нареченого й нареченої до церковної молитви показує, що вони прийшли в храм тільки через звичай, через моду, на вимогу батьків. Тим часом ця година молитви в храмі має вплив на все майбутнє сімейне життя. Всі присутні при одруженні, і особливо наречений і наречена, повинні гаряче молитися під час здійснення таїнства.За матеріалами книги "Що потрібно знати, приступаючи до Таїнства шлюбу"
